Ой у вишневому саду Там соловейко щебетав. Додому я просилася, А він мене все не пускав. Милий ти мій, прошу тебе. Зоря зійшла, пусти мене. Проснеться матінка моя, Буде питать, де була я. А ти, мила, скажи в отвіт: Дивись, яка чудова ніч. Весна іде, красу несе, А в тій красі радіє все. Доню моя, у чому річ, Де ти гуляла цілу ніч? Чому розплетена коса, А на очах бринить сльоза? Коса моя розплетена – Її подруга розплела. А на очах бринить сльоза, Бо з милим розлучилась я. Мамо моя, прийшла пора, А я весела, молода. Я жити хочу, я люблю, Мамо, не лай дочку свою.